ти для мене номер  .. люкс *

♫)

его_їсти

_)
ми такі смішні)
говоримо високі фрази, самі собі розмальовуємо будні
треба ж, шоб твоє почуття не було пересічним,
зацікавлення ейфорійними, а думки- як мінімум, цінними.

не тільки я в рожевих окулярах.) нас багато)... ми всі всі в окулярах..(банальщину ляпну).. - кольори просто в кожного свої - колір шкельця вибираєш сам*)

так, відійшла від думки.ВСІ ВСІ МИ ЕГОЇСТИ.
БУДЬ-ЯКА ПЕЧАЛЬ  Є ЖАЛЕМ ЗА САМИМ СОБОЮ! (с)
"як це не печально, але я люблю тебе, бо ти  мене робиш кращою" - так б сказала всьому, шо стається. мило.
але, якшо копнути, всі благородні дії і почуття викликають в тебе почуття самовдоволення, самореалізації, потрібності, гайки в світовому лайнері. і найвищі найсвітліші почуття кохання і відданості - вони потрібні також з егоїзму - потреба відчувати, віддавати - ти просто реалізуєш свої потреби. але з високими словами.
не знаю, мило чи не мило.але від мого спостереження я не скажу, шо насправді тебе не кохаю,
не припиню люлюкати на місяць і на живопис західного сонця, знаючи шо це всього лиш сухі закони фізики.  я таки далі маю намір насиляти крильця на побут.)) тому шо я така. я вже побачила. якшо хочеш літати - лети, а не ний, шо на землі.

і знову мило) окриляймося , бо ми пташки!

втома

втома
вона знімає одяг,
знімає маски,
оптимізує чесність.

... і я сьогодні вже втомилась.
замучені від безперервної напруги очікування пальці не хочуть вже тримати, і триматись.
в свідомості свій світ, там колись були дороги. чіткі, з підказками, знаками, і з розміткою австрійського стандарту. колись все було чисто. сьогодні в мене молочний туман. і я зі своїм знесиленим тілом не рухаюсь. не бачу напрямку. втомилась. але то сьогодні. завтра зійде сонечко і молоко замінить чай) зелений і  терпкий.без цукру.

хочу, шоб були двері до себе. зараз я б їх закрила. зсередини)..