меломанія...є*-2. \ I need my wings

хочу свіжої музики  ...с в і ж о ї ....яка відновлює  і дарує політ

вона працює замість кави  \ чаю \ енергетиків

вона має ключ до закритих шафок мого творчого потенціалу

вона відкриває мене

вона - моя кров,
      моє серце не може без крові. без крові мій мозок відмирає....першим. далі терпнуть пальці .. я не можу без крові!
      I need my wings

навпомацки

завжди хотіла внести в словесні рамки основну характеристику людей, на мою думку,  дуже потрібних цьому світу, і мені зокрема.      однак, ніяк не приходило слово, яке б чітко виразило їх в моїх очах.
сьогодні я його знайшла - зрячі, навіть якшо це вже звучить як кліше.   вони бачать!  .. і вирізняються з-поміж "решти".
решта сліпа.  в решти є фізичні очі - ззовні.
вони ж бачать зсередини!
це не обов'язково відомі діячі, ..але, як не крути, вони своєю присутністю творять не тільки власну історію, але і беруть участь в історії інших.

колись, до сьогодні, я їх називала свіжими. завжди поруч з ними я відчуваю свіжість.

а як стати зрячим?...не знаю, .. я ше поки навпомацки ходжу... думаю потрібно більше дивитись в себе, і тоді зсередини, з ядра сприймати навколишній простір, а потім і весь великий світ.

так як і більшість

Мені зовсім не кортить круасанів і кави в ліжко,

мені не потрібні нові сукні, мене цілком влаштовує

один дешевий запах.

Але краще б я таки вдавала кокетливу неприступність,

була байдужою трішки, щоб ти від бажання ліз на стіни,

кусав лікті й коліна дряпав.

Мені не потрібна фальшива залежність,

тонни уваги і монітор, де б транслювались усі твої дії.

Якщо хочеш піти-іди, але обережно, поки спатиму.

Я тебе відпущу і все зрозумію.Мені не потрібні манірні вистави.

Я не хочу, щоб було яскраво, мені вистачає, коли матово.

Я не вимагаю середземноморських круїзів,

брендових ресторацій,

номерів у готелі для нафтових магнатів,

я не прошу жодної картини Моне...

Мене цілком влаштовує затишок в двох кімнатах

і

я з легкістю можу вмістити всі свої речі у половині валізи.

Знаєш, не приходь до мене, коли я хворію,

не намагайся запам'ятати втомленим моє лице.

Є така любов...на кінчику вії,

коли ти не маючи нічого, насправді маєш все.

                                                 Леона Вишневська

)люблю )))

а тепер люблю))

люблю)))  конструкцію світу - зі всіма морями, вітрами, літами, зимами, коалами, слимачками, хмааарами, планетами, явищами...

люблю))) свою сім'ю,..  нашу атмосферу - теплу ковдру, з якої страшно не хочеться вилазити в холодний зовнішній світ  .. і люблю) заманювати до нас у гості!  ...хто був - ше не раз захоче знов погрітись! .. моя гордість і фортеця ))

люблю))) людей! дуже! не всіх... але є ті, хто з чужих незнайомців стали рідними,  люблю) і не знаю якою я б була, якщо б не співпав момент і ситуація    і вони б не стали моїм пазликом, одним з пазликів .. люблю!

люблю))) Бога, вищу силу, великий позитив..  того, хто веде мене і виховує, дає спалах щастя, коли затягнуло в відчай і апатію, .... і дає поштовх, коли зупинився рух

люблю))) свою скриньку з кульчиками, шалики, шапочки, гудзички, брошечки, черевички чобітки...  бла-бла = люблю* речі! сташно люблю речі!  вони ж майже живі ! а особливо речі з історією!  я не зречусь від черевичка мого ...вже дзюравого і коцаного-копаного! - він живий! і таким він став, бо мені служив! буде лежати в дивані, але не підніметься рука викинути!
думаю, тому шо річ також має властивість вбирати енергетику    ...  відповідно стає живою  і своєю)

люблю))) писати, тепер люблю... не комерційно і не публічно (ну інколи) ...  писати = викласти назовні, витягнути з глибокої торби  ...нести легше!
чому я не писала в моменти найбільших почуттів?  ...

люблю))) вечір, і ніченьку люблю...  коли )) напевно ти особлива  ..

люблю))) спааааати))))валятись і нічогонеробити

люблю))) хурму і спогади з дитинства... вони якось повязані))

люблю))) хвалитись, та, шоб знали яка я ...

люблю))) справедливість!!!.... \і хвалюсь, до речі, для справедливості! - шоб все по чесному і ніяких таємниць!

люблю))) своє позитивне сприйняття світу,    разом з пофігізмом вони мені полегшують життя!

люблю))) скульптуру....дуже давно ліпила, але відчуття не знаю як передати словами...  коли твориш... і саме відчуття дотику і форми... не знаю, це шось з глибин

люблю))) творити! тільки шо усвідомила! щастя творіння - ефект збагачення чимось - з нитки-рукавичка, з грудки болота - форма.. окрема тема - творчість

люблю))) музику! я навіть думаю, вона частина того конструктиву земного ладу.....  вона десь закладена генетично ... не можу без музики.... залежна, і закохана))

люблю любити  )) якшо бажання - це рух, то любов - це левітація)

хочу *

сьогодні були плани на вечір, але мій організм вирішив залишити мене вдома)...  і от я тут.... давно не бралась за клавіатуру...дивне відчуття : не скучила, ні.... відвикла.
хочу написати про те, чого я хочу)
...
хочу * мати сили не боятись керувати життям..
хочу * шоб віолончель, нарешті, зажила в моїх руках...  хочу, але боюсь , ...боюсь розчаруватись  ..

хочу * викорінити страх з мого світу - він, крок за кроком, отруює в мізерних дозах мені життя

хочу * співати))  ..  і співаю коли хочу)),  (але це тільки моє)
хочу * бачити ситуацію - навчитись абстрагування
хочу * читати думки!!!
хочу * знати, шо я МОЖУ,  і шо Я можу
хочу * дуже багато знати і тримати це все в голові - хочу більше місця в бібліотеці памяті!

хочу * шоб зовнішній світ був не таким загрозливим - хочу наростити шкіру...
хочу * навчитись мистецтву спілкування з людьми
хочу * не забувати те, що усвідомила!!! .. присмак істини...
хочу * шоб можна було емоції разом з думками зацифрувати - зберігати і переживати знов і знов

хочу * знати себе і знати світ, зі всіма його порогами, сходинками і кутами,щоб навіть в темноті не впасти

ХОЧУ ЗАВЖДИ БУТИ ЧЕСНОЮ! ...

сьогодні

а життя хороше..))))
і я вже доростаю до того, щоб усвідомлювати -  на все свій час...
і я вже майже навчилась відчувати смак актуальності,  .... - ти саме там, де маєш бути, і саме в цю мить...        а те, що не стається - і не повинно саме зараз ставатись... і на це є причина


а ще, сьогодні я закохуюсь в життя набагато частіше, тому що сьогодні я вже вмію розпізнавати його дороговкази, і не важливо, шо запізно, колись навчусь)
... і від такого зв'язку хочеться творити, коли відчуваєш підтримку, і з нею впевненість


і я б не повернулась в дитинство.... я б не змогла відмовитись від самосвідомості заради безтурботності......


))))..гарно

no fear.

...ти знаєш, шо цього дійсно хочеш, і зробиш можливе і більше......
....а коли приходить час дій, тобі вже засіли в голову і сумніви і страх.... - а раптом це мені не так необхідно?...
може я обійдусь, я ж живу файно-кольорово і без того....а? ..може не треба нічого змінювати?


в мене якесь збочене ставлення до життя - як до картини, яка лежить в кутку.... - ніби в ній і є недоліки, але перемальовувати її зараз нема мотивації - вона така, якою я її створила колись....рука не підніметься, бо боїшся втратити шось цінне при вдосконаленні...


чи то тільки в мене така вагальна* натура?..


..no fear...

Mr Dаrcy

останніми днями відчуваю себе містером Дарсі....
не вмію ... не вмію я спілкуватись, як показують реалії сьогодення!...
Містер Дарсі, в нього ж яка проблема була - він не вмів знайти слів для розмови з новими людьми, з якими ше не нажив тем для спілкування. А всі навколо думали, шо він просто весь такий гордий, і дивиться на всіх з висоти свого 4-поверхового маєтку , тому не опуститься до такого рівня, щоб з ними заговорити!... А він, бідака, так парився....


от  і я така ...  та ще й замість привітного тону, з людиною, до якої в мене лагідні почуття, виходить грубе "БУ"... натуральний містер Дарсі, тільки без Пемберлі*) гу))

панацея*

для тих кого турбує закоханість:

любов і закоханість не мають нічого спільного.

 в любові немає его, 

а его - це ревність, заздрість, конкуренція, відчуття власності 

 закоханість - це его

закоханість - це дитяче "хочу!"    (ну чи доросле "хочу!"))

а любов   - це "бери", 

навіть..   не так,    це - "будь! "

                                                                                             

                                                                 (с) ми з Katrin, десь 3-тя ночі. 

//особисто мене скоренько опускає на землю такий поділ, і якось легше....коли знаєш діагноз*))
і можеш далі, тверезо, хотіти)))))

цитата:

/з критики: "Важливою умовою духовного зростання людини, на думку P.M.Рільке, є самотність. Тільки на самоті людина може повністю віддатись духовній роботі, самозаглибитись, аби пізнати себе, а через себе - й світове буття. Так само, за Рільке, необхідні для духовного оновлення особистості кризи, поразки, страждання. Щастям душа насолоджується, тим часом як біль розширює обрії духовного досвіду людини. "

їжачок*

маю я справу з їжачком..))))

Дивишся на нього - такий веселий, безпосередній, з якимись своїми заняттями..(там-тара-рам-там-тей-рам*)...і навіть тобі увагу встигає приділити - десь моргне, десь зачепить))...милий такий - МИЛЮЩИЙ!....  І тобі зразу хочеться його потіскати і обійняти ...- ха! ноу ноу!...воно, колюче таке, голками своїми зразу  каже: "В мене свій внутрішній світ, свої справи, не підходь , ти мене не знаєш , і взагалі, хто ти така?, і я зайнятий...там-та-ра-рам-там-тей-рам!"


і я тут сиджу і думаю, шо ж з тобою робити? малий кактус!    я б хотіла  час від часу приходити в твій садочок*)    я чіпати тебе не буду!... просто подивлюсь... як ти собі працюєш...   може десь ше моргнеш мені....а я собі тихенько потішусь


знаєш, я боюсь, боюсь шо не підійдеш,..     а як підходиш  - боюсь поколотись


ну ок) я тут стою, чекаю...а ти думай...

жити - це коли отримуєш задоволення від процесу

Смак життя можна пізнати в задоволенні від процесу...
Чи то вишукане, високе, мистецьке діство, чи підошва в калюжі!...

От здається торг - діло сухе, життєве, і де-не-де з присмаком ризику чи втрати...
Не творчо звучить,низенько   ...але, але можна зробити торг - цілим атракціоном, дійством ....
коли люди не купують товар, а одразу мають змогу опробувати його і отримати від нього користь, та при бажанні забрати його з собою додому.
Тоді зникає відчуття сухих ринкових відносин, а на заміні - коло вже дружніх людей, обєднаних одним заняттям - м о з г у в а н н я м !

До чого ж я це веду!?)))) ха!)
Вихідними на площі ринок вудбувалось (і відбуватиметься надалі) дійство,  під кодовою назвою       " розкрутіть 2 цвяшки")))
Якшо біля Діани зібралась купка людей - то не танці вони споглядають, а головоломки розгадують!
Підійдете ближче - мінімум цвяшки покрутите.... спроможетесь - далі більше! - ви переходите на вищий рівень! і вам надається право на щось мозговитіше...і так далі, вверх по інтелектуальній драбині !... Збоку стоятимуть люди рівнем вище - підказуватимуть вам...або підтверджуватимуть реальність вирішення "проблеми"..  і тоді гордість не дасть кинути це заняття і піти  далі бруківкою...  А також будуть новприбулі в клуб ентузіастів-інтелектуалів! І тоді вже ви, з крутенькою головоломчкою в руках і з крутеньким виглядом,* скажете " це ж просто!")))

"Лавочка" закриється як стемніє .. а прибуток, за день роботи з публікою, пожинатиметься, як додаток до 6 годин суцільного активного спілкування та інтелектуальних розваг..
я там була..цвяшки крутила... трошки продала.... але ще більше заробила!

пошук себе....з чим і як шукати... знайдіть мене, бо я щось загубилась!

крик душі....

одвічне питання  "Для чого я в цьому світі?"... (і драматична пауза),         яке мені, в мої підліткові всезнаючітазвичайнорозуміючі, було тупо смішним і пустим, ...тепер прийшло і за мною...    (МВА-ХА-ХА !!!! - жорстокий сміх за кадром)

важко....важко бути дорослим(((..а я так не хотіла дорослішати!!*(   ..синдром Пеппі в мене був щиро розвинений, і не дарма!!!   от я знала! знала шо тут голова болить, і не від алкоголю, чи від того "шо продуло"...(((
тут все вище і глобальніше....  як знати яка ти деталька в механізмі?..

як знайти місце, в якому ти запрацюєш, і запрацює система?????  так, щоб взаємонезамінно!.... 

не можу ж я бути зайвою деталькою...  Гаєчка* з кривою різьбою..

всі мають свою функцію,...  і нема чого висиджувати яму в кріслі, яке навіть не зручне!

воно може бути м’ягесеньке і шкірянесеньке!..але якшо воно не твоє - комфорту на 65  зі 100...ніби і кайф, але ж є хтось, кому крісло якраз під форму "сідала", і йому 100...а тобі шось чуть,.але тисне(

добре, це я усвідомила, /ну притиснула мені архітектура пів..творчого крила/........ 
ок, я вже на сходинку вище,)))  а далі?... сідати по кріслах і пробувати?

а крісел тих скільки, знаєте?... мамцю рідна, вуйку хресний!...

правила

прочитала в себе в записнику... нотувала там, шо зробити+які предмети здати+ше всякі справи, .....і між тим запис -  " любити себе,  жити наповну,  ЧИТАТИ ЗНАКИ" написала після одного з лікувальних потрясінь

т и ш а

тиша. .....  не децибели .... а стан мозку


            привіт!... зараз в мене тиша.... не відчуваю і не чую... просто дихаю......  але це в кайф.....
в кайф дихати для себе... без планів і цілей, без мети звершити грандіозне, дряпанням кігтями нагору ... просто дихати.....


.....ххх....дихаємо...

меломанія ....є!

музика    - люди.... відповідні музиці, в яку повільно вливаєшся, і затримуєшся надовго...
розпізнаєш тонкощі, акорди, смак тональності....мммм......


а є люди, з якими почуєш звук - і знаєш, що ви живете в одній тональності, в одному музичному руслі, і разом.... своїми  р і з н и м и  темпами ви творите надзвичайну композицію барв звучання... створюєте новий шедевр...


* дякую людям навколо мене, які зі мною творять, і з якими творю Я!

. . .

I have no time , though I have nothing to do
I have no love, but still I  ...

спогади...їх смак і запах...яскравість і мряка..

сьогодні перший день, коли я відчула , що живу окремо від нього ...
навіть не відчула, а дозволила собі збагнути...((
сумно і пусто...      але легко...   легко, як кульці з гелієм - летить вона кілометри вгору, без орієнтирів і мети руху ..............просто летить..

солодко прото летіти......)))

ТЕОРІЯ ПРО ВАГОНЧИКИ ))) (R)

вагончик
Ваго́н (рос. вагон, англ. railway car; нім. Wagen, Waggon) — самохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів по рейкових коліях.

 отже вагончик,.. вагончик не має можливості самостійного руху, фактично безпорадний без локомотива ... проте функціонально вагончик дуже цінний, оскільки ця "одиниця рухомого скаду" разом з іншими вагонами під проводом сильного і вольового локомотива виконує важливу місію

- "ну без лрокомотива вагончик стоїть собі спокійно на вокзалі і насолоджуєтся спокоєм))))  ....

і нічого вагончику не заважає постояти.....і поїхати вагончику в кайф))...і постояти" - я, вагончик*)
- "та!!!!!!!!!!!!!!!саме страшне, коли вагончику кажуть:"Ну поїдеш сам і зробиш те то...."тоді вагончик не кайфує, а боїться, бо їхати треба, а нема локомотива, тоді вагончики вагаються і бояться.." - мій дружній вагончик ....час від часу ми в одному "рухомому складі"


локомотив
Локомоти́в (рос. локомотив, англ. locomotive, нім. Lokomotive f, Lok f) — тягова машина для пересування потягів рейками

локомотив, локомотив.. рушійна сила і тягач....без нього немає руху, завдяки саме локомотиву творяться великі діла* і функціонує система ..... без руху не буде дії!!!! і локомотиви це знають!.... відчувають всю свою величність а головне відповідальність! слава цим героям!


дрезина
Дрези́на (нім. Draisine — за іменем винахідника К. Ф. Дреза, K. F. Drais) — транспортний засіб на залізничному ходу, що служить для інспекторських поїздок, перевезеня службового персоналу, матеріалів, механізмів і інструменту на невеликі відстані для ремонту шляху і залізничних пристроїв.

 а дрезина це третій підвид.... дрезина може самостійно прекрасно пересуватись і щей виконувати суспільно-корисну працю....але вагончик то вона не потягне....слабо....дрезина бідна і з локомотивом не ахті і вагончик довго не тащитиме....дрезині до пари  треба дрезину!!!...жорстокий світ...

... епілог ...

локомотивчики...мої локомотивчики!!!..якби не ви...ех якби не ви я б так і стояла, ржавіючи, корозуючи, на станції Скнилів на запасній колії.....  дякую кожному локомотивчику, який мене підбирає і тягне за собою - дає мені рух і життя)))))...  памятайте мої локомотивчики! ай нід Ю!)))

дрезинки.... дрезини дуже прикольні...мені як вагону з ним кльово до пори до часу....поки той транспортний засіб не змучиться  і не почне мені впихати тягову фунцію....перепрошую, в дупу мотор......а вагончику ну дуууууже не зручно коли йому шось пхають туди, де для місця розробник не передбачив...

але  я люблю дрезинок...вони креативні....

вагончики , добре що ви є !.. добре шо є ше такі безпорадні милі механізми.....  з вами я відчуваю, шо я не просто безпорадний кусок металу, а частина чогось великого, періодично рухомого, і головне суспільно-корисного !!!

і то нічого шо ми ніц не можемо без локомотивів!!  вони без нас - теж, пуста трата пального...  так, вони звичайно можуть рухатись порожняком, але сенс?... без нас, безпорадних вагончиків, ці герої не виконують своєї місії...а герой без місії - 0 !......їм потрібно для когось стирати рейки....знати шо треба швидесенько рухати поршнями*, бо вагончик там саменький на станції чекає!!.. і ми чекаєм))))))

і мораль:  всі ми, сильні чи слабкі, рухомі чи нерухомі, є незамінними частинами системи.....і в такому вигляді як є ми творимо світ.... і  вагончиком круто бути - і з іншими вагончиками дружиш - споріднені душі... і з локомотивчиками ви як інь і янь....... і дрезинки такі прикольні шо з ними легко ...хоча й недовго...  з вагончиком спілкуєшся, з локомотивом твориш велику місію, а з дрезинкою відпочиваєш)))...круто нам вагончикам!))))

імпульси (а життя - суцільна фізика!*)

в цьому житті я харчуюсь імпульсами

залежно від їхньої сили, я рухатимусь далі, відповідно, певний час і з певною швидкістю....
о...і ще напрямок, напрямок дуже важливий в житті!...напрямок, чи вектор дії сили імпульсу, визначаєтся моментом в який "прикладений" імпульс.. 

буває, імпульс "прикладеться" так, що я доооовго-доооовго  не можу оговтатись від шуму у вухах і розмитого зображення..... і тільки уповільнюючи рух, я бачу, що я вже небагато далі від попередньої "точки стояння"... і це мило... мило, хоча і боляче, дуже боляче отримувати такі СИЛЬНІ  імпульси.... залишаються сліди...сліди ушкоджень, але і плоди руху...."те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими"

Є ще характер імпульсу.....він може бути негативним - і це тоді прекрасно, прекрасно , бо я починаю діяти і жити, жити на повну силу.  Не хороша подія, чи хороший поштовх покращує мою особистість....а саме проблеми і незгоди .. / і тут - "нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди" не форичить))))...  чого і вам бажаю...бажаю знайти свою формулу дій і реакцій ....людина здатна перетворювати негатив у позитив....сміття в новесенькі відерця і контейнери, чи навіть електроенергію))...imoissible is nothing

коротше, одним словом, привіт Мережа)))....я така  і так живу.......

приймай ще одну комірку в свою сім’ю*)_ думаю подружимось))

... обіцяю бути чесною, і не спамити, не флудити, не флеймити....і не займатись всіляким "нетним" благоглупством.

Твоя залежна*))))