середа, 21 грудня 2011 р.

меломанія...є*-2. \ I need my wings

хочу свіжої музики  ...с в і ж о ї ....яка відновлює  і дарує політ

вона працює замість кави  \ чаю \ енергетиків

вона має ключ до закритих шафок мого творчого потенціалу

вона відкриває мене

вона - моя кров,
      моє серце не може без крові. без крові мій мозок відмирає....першим. далі терпнуть пальці .. я не можу без крові!
      I need my wings

навпомацки

завжди хотіла внести в словесні рамки основну характеристику людей, на мою думку,  дуже потрібних цьому світу, і мені зокрема.      однак, ніяк не приходило слово, яке б чітко виразило їх в моїх очах.
сьогодні я його знайшла - зрячі, навіть якшо це вже звучить як кліше.   вони бачать!  .. і вирізняються з-поміж "решти".
решта сліпа.  в решти є фізичні очі - ззовні.
вони ж бачать зсередини!
це не обов'язково відомі діячі, ..але, як не крути, вони своєю присутністю творять не тільки власну історію, але і беруть участь в історії інших.

колись, до сьогодні, я їх називала свіжими. завжди поруч з ними я відчуваю свіжість.

а як стати зрячим?...не знаю, .. я ше поки навпомацки ходжу... думаю потрібно більше дивитись в себе, і тоді зсередини, з ядра сприймати навколишній простір, а потім і весь великий світ.

неділя, 18 грудня 2011 р.

так як і більшість

Мені зовсім не кортить круасанів і кави в ліжко,
мені не потрібні нові сукні, мене цілком влаштовує
один дешевий запах.
Але краще б я таки вдавала кокетливу неприступність,
була байдужою трішки, щоб ти від бажання ліз на стіни,
кусав лікті й коліна дряпав.

Мені не потрібна фальшива залежність,
тонни уваги і монітор, де б транслювались усі твої дії.
Якщо хочеш піти-іди, але обережно, поки спатиму.
Я тебе відпущу і все зрозумію.Мені не потрібні манірні вистави.
Я не хочу, щоб було яскраво, мені вистачає, коли матово.

Я не вимагаю середземноморських круїзів,
брендових ресторацій,
номерів у готелі для нафтових магнатів,
я не прошу жодної картини Моне...
Мене цілком влаштовує затишок в двох кімнатах
і
я з легкістю можу вмістити всі свої речі у половині валізи.

Знаєш, не приходь до мене, коли я хворію,
не намагайся запам'ятати втомленим моє лице.
Є така любов...на кінчику вії,
коли ти не маючи нічого, насправді маєш все.
                                                 Леона Вишневська

пʼятниця, 16 грудня 2011 р.

)люблю )))

а тепер люблю))

люблю)))  конструкцію світу - зі всіма морями, вітрами, літами, зимами, коалами, слимачками, хмааарами, планетами, явищами...

люблю))) свою сім'ю,..  нашу атмосферу - теплу ковдру, з якої страшно не хочеться вилазити в холодний зовнішній світ  .. і люблю) заманювати до нас у гості!  ...хто був - ше не раз захоче знов погрітись! .. моя гордість і фортеця ))

люблю))) людей! дуже! не всіх... але є ті, хто з чужих незнайомців стали рідними,  люблю) і не знаю якою я б була, якщо б не співпав момент і ситуація    і вони б не стали моїм пазликом, одним з пазликів .. люблю!

люблю))) Бога, вищу силу, великий позитив..  того, хто веде мене і виховує, дає спалах щастя, коли затягнуло в відчай і апатію, .... і дає поштовх, коли зупинився рух

люблю))) свою скриньку з кульчиками, шалики, шапочки, гудзички, брошечки, черевички чобітки...  бла-бла = люблю* речі! сташно люблю речі!  вони ж майже живі ! а особливо речі з історією!  я не зречусь від черевичка мого ...вже дзюравого і коцаного-копаного! - він живий! і таким він став, бо мені служив! буде лежати в дивані, але не підніметься рука викинути!
думаю, тому шо річ також має властивість вбирати енергетику    ...  відповідно стає живою  і своєю)

люблю))) писати, тепер люблю... не комерційно і не публічно (ну інколи) ...  писати = викласти назовні, витягнути з глибокої торби  ...нести легше!
чому я не писала в моменти найбільших почуттів?  ...

люблю))) вечір, і ніченьку люблю...  коли )) напевно ти особлива  ..

люблю))) спааааати))))валятись і нічогонеробити

люблю))) хурму і спогади з дитинства... вони якось повязані))

люблю))) хвалитись, та, шоб знали яка я ...

люблю))) справедливість!!!.... \і хвалюсь, до речі, для справедливості! - шоб все по чесному і ніяких таємниць!

люблю))) своє позитивне сприйняття світу,    разом з пофігізмом вони мені полегшують життя!

люблю))) скульптуру....дуже давно ліпила, але відчуття не знаю як передати словами...  коли твориш... і саме відчуття дотику і форми... не знаю, це шось з глибин

люблю))) творити! тільки шо усвідомила! щастя творіння - ефект збагачення чимось - з нитки-рукавичка, з грудки болота - форма.. окрема тема - творчість

люблю))) музику! я навіть думаю, вона частина того конструктиву земного ладу.....  вона десь закладена генетично ... не можу без музики.... залежна, і закохана))

люблю любити  )) якшо бажання - це рух, то любов - це левітація)

хочу *

сьогодні були плани на вечір, але мій організм вирішив залишити мене вдома)...  і от я тут.... давно не бралась за клавіатуру...дивне відчуття : не скучила, ні.... відвикла.
хочу написати про те, чого я хочу)
...
хочу * мати сили не боятись керувати життям..
хочу * шоб віолончель, нарешті, зажила в моїх руках...  хочу, але боюсь , ...боюсь розчаруватись  ..

хочу * викорінити страх з мого світу - він, крок за кроком, отруює в мізерних дозах мені життя

хочу * співати))  ..  і співаю коли хочу)),  (але це тільки моє)
хочу * бачити ситуацію - навчитись абстрагування
хочу * читати думки!!!
хочу * знати, шо я МОЖУ,  і шо Я можу
хочу * дуже багато знати і тримати це все в голові - хочу більше місця в бібліотеці памяті!

хочу * шоб зовнішній світ був не таким загрозливим - хочу наростити шкіру...
хочу * навчитись мистецтву спілкування з людьми
хочу * не забувати те, що усвідомила!!! .. присмак істини...
хочу * шоб можна було емоції разом з думками зацифрувати - зберігати і переживати знов і знов

хочу * знати себе і знати світ, зі всіма його порогами, сходинками і кутами,щоб навіть в темноті не впасти

ХОЧУ ЗАВЖДИ БУТИ ЧЕСНОЮ! ...