БЕЗ

починається зі шкіри.. проникає під всі шари епідермісу,
лоскоче і гріє,
.. наближається до мережі, якою живиться тіло...
з кожною зміною нот і ритму..з кожним поштовхом басу з долями секунди поступово проникає в кров
 .. більше і більше..
і починає наповнювати кожну частину тіла, кожен м'яз ..кожну клітину
... серце ..омиває в різних напрямках і завойовує, без права на свободу
... нарешті добирається до холодних пальців,  гармонія наповнює їх теплою лірикою
і .. вже цими руками хочеться творити і випускати імпульси, які шукають виходи усіма шляхами.
сильно, потужно без вагань і з дорослою впевненістю твориться магія,
магія чистого і неосудного мистецтва..
мозок і руки, ті щойно ледь чутливі, отримують продовження і космічне життя.
і народжується щось нескінченно гарне.
процес полонить і формує вираз, який невідчутний в словах і кольорах.

..музика ..вона

до зустрічі.

)) почуття
такі різні.
різного розміру, кольору, швидкості, сили вітру,
тиску в скронях, тепла долонь, далі погляду,
мелодії, солоду тембрів, .. )
різні.

*)життя плетене. в'язка різної густоти та інтенсивності, перехрещує і роз(  розділяє. потім через кілька рядків знов переплітає. суцільна плетенка. з кимось ми вже давно переплелись на декілька вузлів, когось тільки зустріли і втратили з виду, але нитки йдуть колом ...
(до зустрічі)

хииии)))

я клубок залежностей ... з вузликами і замотанками
є шось першочергове - початкове - вузлик з якого клубок почався.
то напевно моє лінь-кохання .. з неї все почалось)) вона була на світанку споза-ранку))
потім десь ше зачеписвя страх- слабинка, також липка байда..
далі попричіплялись всякі там благоглупства, типу подобатись всім, завжди посміхатись.. і зараз я вже клубоК... і шо гріє і світить - я собі подобаюсь)) така купа причандаль які можу назвати рисами) поганими звичками але моїми

•

санкціонуй мій безтурботний світ

санкціонуй мій безтурботний світ

ліпи із недр моїх\твоїх дзеркал
вагому правду

де ти мій, не в павутині часу,
а в долонях рік,
в широких кронах
осінніх, полум'ям провіданих
лісів


тихим кроком
кожен спалах

не дай забути
і згадати не забудь

як пусто
і як просто танули

(мій перший вірш)

люблю свою челю ♪

щойно задумалась, як все ж таки кльово, шо я таки пішла на той експеримент, який виявився ніяким не експериментом, а дорогою, яка лягла сама собою.... 

і зараз тааааак мило відчувати себе повнішою ...

повнішою на ше один складник , пазлик ... 

відчуття близькості до цілого)) цілого я)) 

челінька моя)

(віолончель говорить всіма мовами... і я їх починаю розуміти)

мама

))) день такий)))


від вчора (27.06.12) мені потрібно навчитись оберемку речей


• перед тим як полюбити себе, обовязково треба відпустити себе - вибачити + зрозуміти + прийняти + зробити висновки-взяти користь...
не збирати в глибоку важку торбу всі свої шпортання.
подивитись на себе, як на свою дитину - помиляється твоє мале, бо ше не знає того світу, ..
і ти побачивши його в докорах сумління - тепло обіймеш і підтримаєш... твоя підтримка його заспокоїть і дасть сил і віри в себе)) а з вірою і успіх ..а з успіхом і щастя

любіть своїх внутрішніх дітей
(сьогодні була свідком розумної материнської любові і чесного виховання)

ти для мене номер  .. люкс *

♫)

его_їсти

_)
ми такі смішні)
говоримо високі фрази, самі собі розмальовуємо будні
треба ж, шоб твоє почуття не було пересічним,
зацікавлення ейфорійними, а думки- як мінімум, цінними.

не тільки я в рожевих окулярах.) нас багато)... ми всі всі в окулярах..(банальщину ляпну).. - кольори просто в кожного свої - колір шкельця вибираєш сам*)

так, відійшла від думки.ВСІ ВСІ МИ ЕГОЇСТИ.
БУДЬ-ЯКА ПЕЧАЛЬ  Є ЖАЛЕМ ЗА САМИМ СОБОЮ! (с)
"як це не печально, але я люблю тебе, бо ти  мене робиш кращою" - так б сказала всьому, шо стається. мило.
але, якшо копнути, всі благородні дії і почуття викликають в тебе почуття самовдоволення, самореалізації, потрібності, гайки в світовому лайнері. і найвищі найсвітліші почуття кохання і відданості - вони потрібні також з егоїзму - потреба відчувати, віддавати - ти просто реалізуєш свої потреби. але з високими словами.
не знаю, мило чи не мило.але від мого спостереження я не скажу, шо насправді тебе не кохаю,
не припиню люлюкати на місяць і на живопис західного сонця, знаючи шо це всього лиш сухі закони фізики.  я таки далі маю намір насиляти крильця на побут.)) тому шо я така. я вже побачила. якшо хочеш літати - лети, а не ний, шо на землі.

і знову мило) окриляймося , бо ми пташки!

втома

втома
вона знімає одяг,
знімає маски,
оптимізує чесність.

... і я сьогодні вже втомилась.
замучені від безперервної напруги очікування пальці не хочуть вже тримати, і триматись.
в свідомості свій світ, там колись були дороги. чіткі, з підказками, знаками, і з розміткою австрійського стандарту. колись все було чисто. сьогодні в мене молочний туман. і я зі своїм знесиленим тілом не рухаюсь. не бачу напрямку. втомилась. але то сьогодні. завтра зійде сонечко і молоко замінить чай) зелений і  терпкий.без цукру.

хочу, шоб були двері до себе. зараз я б їх закрила. зсередини)..

банально

я без тебе проживу..
я ж без тебе жила до сьогодні - спокійно проживу надалі
житиму і тішитимусь
життя не спустіє, бо тебе в ньому ше й не було.
тобі ше не було виділено кріселка в моєму залі... і я не дивитимусь на пусте  місце, на знак нестачі і відсутності якогось важливого компоненту.
ти ше не приходив до мене на вистави і не бачив мене на сцені, я ше не підпустила тебе на стільки...
але я б хотіла... думаю саме ти б міг оцінити мою душу, .. побачити мої рубці і захопитись моїм незграбним шармом... не так... думаю, тобі я б змогла і захотіла показати рубці, і тобі змогла б заспівати.
не знаю, як буде далі
але нитка між нами переживе роки..таке не зникає

reload

хочу висповідатись
вибачитись за нотки фальшу, за бажання стати кращою, шляхом візуалізації бажаного і віри в її реальність
вибачитись за нестійку віру, непостійну силу, ...за бажання відпочинку, не заплативши ціни..
і мені соромно, я цураюсь своєї любові до своїх слабкостей, бо знаю, шо саме та моя закоханість і дає мені волю розслабитись і не рубати шлях .. дає мені волю не боротись зі страхами, які з роками трансформуються і полонять павутиною простір
вибачитись за мою непостійність і хамелеонність, за сирість і м’якість, пасивність і байдужість, обережність і опіку над своєю свідомістю
не обіцятиму нічого, але подякую.

дякую. дякую і люблю.

уроки

. . .
нас завжди вчать, і коли з нами знов і знов відбувається шось негативне - тоді це тільки означає, шо ми не засвоїли науки.


м’язи тренуються і нарощуються постійними зусиллями
мозок також працює за такою системою
і всі невдачі тільки на користь



потрібно пам’ятати, думати, і вчитись ..завжди

коли не знаєш де ти

коли не знаєш де ти, не можеш зрозуміти навколишню какофонію..
не бачиш куди ступити наступний крок, не знаючи шляху..
відчуваєш себе сліпим кошеням.. і чекаєш ..чекаєш або просвітлення або мами, яка поверне все на місця, вирішить всі проблеми, а ти зможеш далі собі спати в спокої.
нам всім періодично хочеться до мами) коли змучився напружувати м’язи, і вже не смачна самостійність і дорослість.
я змучилась. навіть не пройшовши багато, я вже змучилась. беру відпустку. повирішуйте за мене. а я поки полежу на підлозі - позбираю пазли.
кажуть, з відпустки повертаються свіженькими . . .

♦ дівчата

♦ є дівчата відкривачки
вони відчувають глибинний світ для більшості закритих душ з панцирями. і їм, відкривачкам, для життя треба відкривати світові такі, досі закриті, скарби.
відкривачки цінні, бо без них ті панцирі б не показали хоч кусочок себе світові.

♦ є дівчата творці - скульптори, їм найсмачніше - створити ідеал, а не знайти його. дозволити творінню бути вдячним їм, і творіння виросте і дістане крила і творець буде гордий і собою і витвором і буде щастя обом!
творці потрібні світові, бо з ними він стає кращим!

♦ а ше є дівчата черпачки
вони тягнуться до вищого, прагнуть недосяжного, їм потрібен потяг ..)) потяг-поїдз)) їм потрібен транспорт... вони будуть дивуватись і чаруватись, якою ж то гарною дорогою їх повезли і який ж креативний в них водій! обов’язковий елемент для дівчат-черпачків - черпати! самовдосконалення - ставати кращою і вищою ніж була, пропустивши через себе світ свого поводиря
черпачки потрібні, як опора і підтримка для цінних світу цього!

є ше багато різних видів/підвидів дівчат) але поки прийшло до мене тільки три)
і шо ж виходить  в результаті :

♦ дівчина відкривачка:
елемент егоїзму - вона завжди знатиме, шо відкрила то  в о н а, і одна з небагатьох (а то й єдина ) відкрила!
клейкий елемент -  любить його унікальний, незвіданий багатьма світ
елемент впевненості - особливість для партнера.

♦ дівчина творець:
елемент егоїзму - вона його створила і вона його любить, як любить себе, бо він - це вона, частинка її , її самої (тут же ж і клейкий елемент)
елемент впевненості - вдячність партнера

♦ дівчина черпачок:
клейкий елемент - рух до іншого, вона любитиме його, бо він кращий, і вона з ним стає краща
і кожного дня підіймається вище і вище порівняно з пересічними громадянами)) (тут же ж і елемент егоїзму)
елемент впевненості - співзвучність з партнером

(співавтор - відкривачка Марія Коблик*)

нові хОчу*)

навіть не хочу ... а дуже хочу, бо треба)

хОчу 

в мене зараз 3 речі, якими я навантажуюсь

- ХОЧУ більшої ерудиції, ... 

ХОЧУ позбутись бажання похвалитись (то довгий довгий процес...але про то потім) 

і третє - ХОЧУ звільнити тіло, духовно\душевно я вже звільнена...а тіло мене сковує..

через місяць треба здати звіт! чуєш! шоб через місяць ти просунулась! хоч як слимак, але просунулась!

прийду - перевірю!

моя кохана і кума))

Коли мене почина підтошнювати від "прейскуранту" в мене на МР3. а я в транспорті і ніц не вдієш, - я закриваю очі і вслухаюсь - шукаю і чую нових звуків. звучань. фісташок і приколів, .. і мені стає   с м а ч н о ) )
привіт коханка!
чую скоро тобі віддамся!

Хочу високого

Хочу високого ... Високого ... прагну Високого! ..спрагла Високого! голодна Високим!

пройти фільтрацію,
відсіяти буденність, розрахунок,попсу життя,
налаштуватись на FM чистої творчості без піару і плагіату

підівчитись плавати в глибинах словесних течій
відчистити залишки парафіну ..
пропускати через себе .. і
вірити

Born to die ♫

чому зачіпає далеке?
далеке, холодне і колюче
дразнить нервові клітини
організм не забуває і реагує заціпенінням і солодом ...
і так на всі суміжні подразники
я ж під ковдрою! а мене знов починає морозити!..
і не знаю, чи хочу шоб дало спокій
можливо воно   в о н о таке справжнє. а я тут в задніх рядах відігріваюсь.
а може то тільки тимчасовий спазм, а якшо піду за ним втрачу своє підігріте місце в козирному ряді.. ... останньому

найкраще ше не написано
найцікавіше не прожито ше
ше найглибше не почуто
ше не снилось найзагадковіше

ше заспіваю ... заживу ше в танці
плакатиму від щастя і млітиму від почуттів

і мало простору буде
мало місця
мало легень
мало діафрагми розказати світу

 буде далі  ...

біль*

ииииии
хочу вилити душу...
не лиється..
коли болить треба зціпити зуби і йти далі? .. не алегорія! - сьогодні буквально зціплювла зуби і чалапала\чухала\розбивала асфальт по дорозі до аптеки ... набрала знеболювального...заснути так і не змогла - так і розболілась голова від сконцентрованого засипання... ай філ бееед ...  віолончель забрали  - нема виходу емоцій.. і вночі почати рипіти було б як мінімум показово.
тому напишу  ......не знаю про шо..пишу..чистий імпровіз..
біль   біль це ж класно - відчуваєш шо жививий .. в разі довгої сплячки.
і знову ж таки це повільне вбивство - коли він постійний.
людина, яка прагне почуттів як їжі .. як сну - вона чахне і хвилями висихає від постійного тошну* і пустки...вона не має ким заповнити пустку .... є ким заповнити пустку  - але він кожного разу далеко або далекий. не знаю як за такої ситуації в неї не виростають мозолі, шо знеболюють і не дають більше нікому тиснути і заповнювати\незаповювати простір!
але є людина біля мене, яка так і живе з своїм побитим і мятим світом, з пусткою і спрагою, вічною спрагою за тим хто далеко чи далекий... далекий мен. він інколи тримає дистанцію, інколи робить милість, і таки дає світло в темряві...але тільки шоб потім піти...  шо за напасть? мен? де ти? такий, як попелюшка, шоб по розміру тобі був її теплий світ. не засолодкий, не засвітлий ...не завеликий. мен! Я ТЕБЕ ПРОШУ!  я не можу дивитись, просто дивитись як вона чахне. хоч я знаю - вона як Україна - відродиться з джерела!... ну , але я кожного разу не впевнена. чи ше лишився ліміт життів у тої спраглої почуттів душки. тому поспіши мен. і прихопи з собою шось лікувальне.хоча... хоча ти просто прийди - там вже все буде) чекаю

я тааак хочу,

так хочу, шоб в нас і далі все було так просто

просто заговорились

просто загулялись

просто хочу забути про умовності і мандражі

про до і після

про акліматизацію і конкуренцію

і мати абонемент на рідкісний комфорт

в раптово рідних обіймах

просто ...