банально

я без тебе проживу..
я ж без тебе жила до сьогодні - спокійно проживу надалі
житиму і тішитимусь
життя не спустіє, бо тебе в ньому ше й не було.
тобі ше не було виділено кріселка в моєму залі... і я не дивитимусь на пусте  місце, на знак нестачі і відсутності якогось важливого компоненту.
ти ше не приходив до мене на вистави і не бачив мене на сцені, я ше не підпустила тебе на стільки...
але я б хотіла... думаю саме ти б міг оцінити мою душу, .. побачити мої рубці і захопитись моїм незграбним шармом... не так... думаю, тобі я б змогла і захотіла показати рубці, і тобі змогла б заспівати.
не знаю, як буде далі
але нитка між нами переживе роки..таке не зникає